Спадщина пікапів «Джип»: від традиції до сучасного відродження

Поєднання «Джип» і «пікап» сьогодні може здаватися новаторським, адже майбутню вантажівку на базі позашляховика Джип Ренглер подають як крок у новий клас. Однак насправді цей проєкт є поверненням до давніх традицій, від яких марка Джип відійшла лише чверть століття тому з цілком зрозумілих причин. З 1947 до 1992 року пікапи регулярно входили до її виробничої програми.

З чого все почалося: Вілліс Джип Трак

Виробництво пікапів під подвійною маркою Вілліс Джип почалося лише через два роки після появи першого «цивільного Джипа» у 1945 році. Автомобіль розробляли паралельно з універсалом Вілліс Джип Стейшн Вегон і дали йому просту назву Вілліс Джип Трак; до зовнішності обох моделей доклав руку професійний дизайнер Брукс Стівенс. Хоча пікап і універсал мали спільні вузли з позашляховиком Вілліс-Оверленд CJ-2A, зокрема двигун, вони відрізнялися багатьма деталями — наприклад, іншими крилами й навіть унікальними штампованими елементами на дверях.

За звичною для більшості американських легкових автомобілів того часу схемою пікап мав рамну конструкцію й найдовшу колісну базу в сімействі: 2997 мм проти 2642 мм в універсала та 2032 мм у базового Джипа. Він отримав суцільнометалеву кабіну й стандартний чотирициліндровий двигун Гоу-Девіл (2,2 л, 60 к.с.), пропонувався із заднім або повним приводом і міг перевозити одну тонну вантажу.

У 1950 році і пікап, і універсал отримали нове V-подібне оформлення передньої частини, а до них приєдналася легка вантажівка вантажопідйомністю пів тонни. З 1954 року як додаткове оснащення стали доступні рядні шестициліндрові двигуни об’ємом від 3,7 до 3,8 л. Цю версію пікапа випускали до 1965 року, а загальний обсяг виробництва перевищив 200 тисяч машин.

Гладіатор і серія J, 1962–1988

Наступний пікап, Джип Гладіатор, протримався на конвеєрі вражаючі понад 26 років. Його представили у 1962 році разом із цивільним позашляховиком Джип Вагонір, а дизайн обох моделей створив відомий Брукс Стівенс.

Гладіатор приніс у сегмент пікапів чимало нововведень. Він першим запропонував автоматичну коробку передач, підсилювач гальм і підсилювач керма. Деякі легші версії також мали незалежну передню підвіску, але через проблеми з надійністю це рішення використовували недовго.

Пікапи Гладіатор мали рамну конструкцію, три варіанти колісної бази й могли бути задньо- або повноприводними. Водночас кабіна була лише двомісною, а спочатку єдиним доступним двигуном був верхньоклапанний рядний шестициліндровий Торнадо (3,8 л, 142 к.с.). У 1965 році Кайзер Джип перейшов на двигуни AMC, серед яких були подібні рядні «шістки» та V8 (5,4 л, 253 к.с.).

Перейменували — і перейменували знову: J2000, J4000, J10, J20

Попри низку перейменувань — спочатку на J2000 і J4000, а згодом на J10 і J20 — пікапи продовжували розвиватися разом із пасажирським Вагоніром. Серед помітних оновлень були зміни оформлення передньої частини та салону, нові двигуни, а також запровадження у 1983 році системи постійного повного приводу.

CJ-10: пікап Джип, створений для Австралії

У 1981–1985 роках до виробничої програми також входив пікап Джип CJ-10 повною масою до трьох тонн, який поєднував раму й шасі J10 з кабіною та зовнішніми елементами класичного позашляховика CJ-7. Ці автомобілі виробляли у США та Мексиці, але здебільшого експортували, передусім до Австралії. Цільовим ринкам була потрібна недорога техніка, тому V8 під капотом не було: CJ-10 пропонували з чотири- або шестициліндровими бензиновими двигунами AMC та 3,2-літровим рядним шестициліндровим дизелем Ніссан. Виробництво припинили після стрибка курсу австралійського долара, через який імпортні автомобілі стали невиправдано дорогими.

Чому серія J пішла першою

У 1988 році виробництво пікапів серії J припинилося, тоді як Вагонір — на той час уже Гранд — залишався на конвеєрі ще три роки. Передчасне припинення випуску пікапа значною мірою стало наслідком придбання AMC компанією Крайслер у 1987 році: сучасніший Додж Рам став основною моделлю в сегменті повнорозмірних пікапів Крайслера.

Молодші моделі: Джипстер Коммандо, Коммандо і CJ-8

Поряд із повнорозмірними пікапами Джип експериментував і з легшими вантажівками. У сімействі Джипстер Коммандо, представленому в 1966 році, була версія пікапа з двомісною кабіною. Попри спільний кузов з іншими версіями Джипстер Коммандо, ці пікапи не змогли здобути популярність на ринку: до 1971 року виготовили лише 57 тисяч машин. Їх пропонували з двигунами 2,2 л (75 к.с.) або V6 3,7 л (160 к.с.), а вантажопідйомність становила лише 450 кг.

У 1972 році AMC, новий власник марки Джип, ухвалив важливе рішення й повернув молодшу модель під назвою Джип Коммандо. Ці позашляховики отримали нове оформлення передньої частини, нетипове для Джипів, оновлений салон і переглянуту гаму двигунів: рядні «шістки» об’ємом 3,8 і 4,2 л (100 і 110 к.с. відповідно), а також потужний п’ятилітровий V8 (210 к.с.). Проте попит залишався слабким. За два роки покупців знайшли лише 20 тисяч Коммандо, і в 1973 році виробництво припинили.

CJ-8, більш відомий як Скремблер

Концепція повернулася у 1981 році з Джип CJ-8 — подовженою версією CJ-7 зі збільшеною колісною базою (2630 мм проти 2370 мм) і довшим заднім звисом. Стандартна конфігурація повторювала базову модель — єдина відкрита кабіна з можливістю встановити додаткові лавки для пасажирів позаду передніх сидінь —, але з’явилася й повноцінна версія пікапа, у якій вантажну платформу від двомісної кабіни відділяла металева перегородка.

Навіть у виконанні пікапа CJ-8 пропонувався як із жорстким, так і з м’яким дахом. Лінійка двигунів простягалася від бензинового агрегата 2,5 л (93 к.с.) до 4,2 л (114 к.с.), а також включала дизель Ісузу 2,4 л (66 к.с.). Однак вантажопідйомність цих повноприводних машин становила скромні 400 кг, що обмежувало популярність базових версій. Покупці більше тяжіли до стильного виконання Скремблер із великими колесами, наклейками на кузові та іншими поліпшеннями, і CJ-8 настільки тісно пов’язали з цією назвою, що нині обидва позначення вживають як взаємозамінні. Попит усе одно залишався помірним: за п’ять років у всіх варіантах продали лише 28 тисяч машин.

Команчі: компактний пікап, 1985–1992

У цей період американський ринок компактних пікапів зростав, що спонукало AMC переглянути свою концепцію вантажівки. Результатом стала нова модель на базі тоді ще свіжого позашляховика Джип Черокі 1983 року — пікап Джип Команчі, який дебютував у 1985 році й, як і базова модель, отримав назву на честь корінного народу Північної Америки.

Черокі мав несучий кузов, а Команчі використовував напіврамну конструкцію: передня частина була несучою, а ззаду розташовувалася окрема рама, на яку встановлювали вантажний відсік. Базова версія мала вантажопідйомність 635 кг, яку можна було збільшити до однієї тонни за допомогою заводського пакета посилення підвіски. Двигуни мали від чотирьох до шести циліндрів (2,1–4,0 л), можна було обрати повний або задній привод і механічну чи автоматичну коробку передач, однак кабіна залишалася виключно двомісною.

Команчі стартував багатообіцяюче: у 1985 році продали 29 тисяч машин, а в 1987-му результат досяг піку — 43 тисяч. У наступні роки попит різко впав, і дилери закликали Крайслер припинити випуск моделі, залишивши Додж Дакота єдиним компактним пікапом у гамі. Прохання виконали влітку 1992 року, коли загальний тираж Команчі вже становив 190 тисяч машин. Відтоді виключне право на виробництво пікапів у корпорації Крайслер залишилося лише за маркою Додж.

Дванадцять років концептів і один комплект для переобладнання

Через дванадцять років цю політику переглянули. Нова ідея полягала в тому, що важкі пікапи й робочі машини мають залишатися за Додж, згодом Рам, а стильний пікап для активного відпочинку пасуватиме марці Джип. Щоб оцінити реакцію ринку, концепт Джип Гладіатор на базі Ренглера дебютував на Детройтському автосалоні в січні 2005 року.

Попри періодичне повернення до цієї ідеї та появу різних концептів, натхнених старим Гладіатором, у наступні 13 років серійного пікапа Джип на ринку так і не було.

2007: Джип Ренглер JT

2010: Джип Нукізер 715

2011: Джип Ренглер JK-8 Індепенденс

2012: Джип J12

2015: Джип Ренглер Ред Рок Респондер

2016: Джип Команчі

2016: Джип Крю Чіф 715

Єдиний виняток стався у 2012 році, коли підрозділ Мопар представив офіційний комплект JK-8 для перетворення довгобазного Ренглера на пікап. Після встановлення заводська гарантія залишалася чинною.

Гладіатор повертається

Нарешті очікування завершилося: довгоочікувана прем’єра Джип Гладіатор має відбутися на автосалоні в Лос-Анджелесі наприкінці листопада. Це знаменує повернення марки до сегмента пікапів, причому вперше в історії її серійного виробництва автомобіль матиме повноцінну дворядну кабіну.

Фото: autowp.ru | Джип

Це переклад. Оригінальну статтю можна прочитати тут: Гладіатори й Команчі: історія пікапів марки Джип