Коли я починав цю серію випробувань ретроавтомобілів, то не очікував жодних сюрпризів. Адже зрозуміло, що вазівська «дев’ятка» їде краще за «Москвич» 1941 року, а «Волгою» керувати нелегко. Та знайомство з іноземними моделями виявилося значно цікавішим. Чи знали ви, що Mercedes W123 — справжній автомобіль для водія, а класичний Мустанг здебільшого просто милує око? Тепер візьмемося за, здавалося б, передбачувану пару: BMW 535i серії E34 та Mercedes-Benz E280 покоління W124. Готуйтеся до несподіваного.
Під капотом і не тільки
Найкращий спосіб познайомитися з E34 і W124 — не лише їздити на них, а й оглянути на підйомнику. Саме так найкраще видно складність конструкції та обсяг інженерних вкладень у кожну модель. Більшість цих машин сьогодні зношені сильніше, ніж хотілося б, і це особливо виразно показує різницю між ними.
Цікаво, що на базі двигуна M30B35 створили найшвидший седан у кузові E34 — Alpina B10 Biturbo. Пара турбокомпресорів Garrett T25 підняла потужність із 211 до 360 к. с. Розгін до «сотні» займав трохи більше п’яти секунд, а максимальна швидкість сягала 290 км/год. Цікаво, якою була турбояма?
Mercedes W124 — підручниковий приклад надмірно ґрунтовної інженерії. Його міцна конструкція з’явилася ще 1984 року, багато в чому під впливом компактного седана W201. W124 має великі поздовжні силові елементи, масивні підрамники, стійки Макферсон із розділеними пружинами та амортизаторами, складну задню п’ятиважільну підвіску, міцні важелі й кульові опори, пласке днище, дві еластичні муфти карданного вала та гідроопори силового агрегату. Після огляду BMW E34 мимоволі замислюєшся про роки випуску: невже W124 справді старший на три роки? Конструкція BMW здається архаїчнішою й простішою, а серйозне оновлення прийшло лише з моделями 1990-х років.
Салон «п’ятірки», особливо з триспицевим спортивним кермом, значно більше орієнтований на водія, ніж налаштування шасі. Низька посадка, продумана ергономіка: для регулювання «клімату» чи аудіосистеми майже не треба відводити погляд від дороги. Після оновлення зручні круглі ручки замінили коліщатками, як у Mercedes. І це остання «п’ятірка» з кнопками склопідіймачів на центральному тунелі.
Тридцять років тому в Мюнхені знайшли майже ідеальний формат приладів. Шкода, що згодом його почали навмисно псувати — подивіться на намальовані шкали сучасних BMW. Червона зона тахометра починається одразу після 6000 об/хв: двигун M30B35 не любить високих обертів.
Втім, простіша конструкція BMW не завадила M3 E30 перевершити Mercedes 190E Evo, тож сама по собі технічна складність не гарантує кращої керованості. Тому з висновками я поки не поспішаю.
За розмірами «п’ятірка» E34 практично повторює нинішню «трійку» — так само і за запасом місця для ніг ззаду: якщо ваш зріст вищий за середній, на особливий комфорт не розраховуйте.
Тридцять років тому паління було в моді: попільничка є в кожних задніх дверях, а запальнички — і спереду, і ззаду.
BMW 535i E34: інженерна класика
BMW 535i E34 із шанованим одновальним двигуном M30 часто називають однією з найкращих «п’ятірок». Щоб дістатися до двигуна, достатньо потягнути важіль — передня частина капота елегантно піднімається. Конструкція мотора, особливо впускний колектор, який проситься до музею промислового дизайну, красномовно свідчить про увагу BMW до деталей. Попри об’єм 3,4 л і шість циліндрів діаметром по 92 мм, його 208 к. с. здаються скромними на тлі маси 1607 кг (Mercedes важить 1585 кг). Але п’ятиступенева механічна коробка, диференціал підвищеного тертя і свіжий асфальт знову змушують повірити в потенціал машини.
Та чи справді вона така швидка?
Багажник зручний і великий; на підлозі до наших днів збереглася пара фірмових гумових стрічок — як і в моєму купе E82.
Були часи, коли запасне колесо зовсім не турбувало дизайнерів BMW.
Чи має ваш молодий класичний автомобіль повний набір фірмових інструментів? Вміст цієї скриньки — предмет гордості кожного власника старого BMW.
Не просто автомобіль, а «інструмент»
Цей BMW 535i, можливо, один із найкращих екземплярів у країні: його кілька років ретельно відновлювали майже до оригінального стану. Салон пахне якісною шкірою та фактурним пластиком, сидіння щільно охоплюють тіло, а панель приладів має справжні класичні шкали — рідкість у сучасних BMW.
Рядна «шістка» на холостих звучить глибше, ніж V8 у BMW 740i. Коробка передач для BMW напрочуд точна, без звичних довгих переміщень важеля по салону, хоча момент схоплювання зчеплення відчувається нечітко. Тяги двигуна достатньо, щоб легко рушати, але бурхливого прискорення не чекайте — це не сучасний спорткар. На полігоні «п’ятірка» навіть перевершує паспортні дані: 100 км/год за 7,6 с, максимальна швидкість 237 км/год, і навіть на високій швидкості машина залишається зібраною.
Не дайте драматичному кадру ввести вас в оману — стандартна E34 на сухому асфальті неохоче погоджується на таку їзду.
Та є нюанс. 535i мляво реагує на повороти керма. Наче машина чинить опір швидким маневрам і вимагає великих кутів повороту керма в крутих віражах. Швидка реактивна їзда? Не її стихія. Цей BMW не провокує їхати на межі: він компетентний і безпечний, але водночас прикро прямолінійний.
BMW проти Mercedes: невловимі відмінності
На тлі Mercedes, на якому я із задоволенням доїхав із Москви до полігона, BMW здається блідим. Mercedes не просто відповідає очікуванням: кожну поїздку він наповнює відчуттям захищеності, шляхетності та якоюсь загадково приємною частотою коливань кузова, що підсвідомо відгукується прихильникам марки.
Салон BMW, попри технологічність, не має тієї душевності, яка робить Mercedes таким привабливим. E280 не просто їде — він пливе, роблячи кожну поїздку невимушеною, а кожен кілометр — плавнішим.
Раніше мені не подобалися салони Mercedes того періоду, але тепер я ціную цей мінімалістичний стиль. Шкода, що з сучасних E-класів зникли хороші тканини: на мій погляд, така оббивка затишніша за шкіру.
Тож, як би боляче це не було визнавати, BMW 535 E34 може бути дивом свого часу, але в прямому порівнянні Mercedes-Benz E280 W124 не просто відповідає еталону — він сам його задає.
Класичні прилади з годинником запам’ятовуються оригінальним зовнішнім підсвічуванням, наче на театральній сцені. Рішення BMW, де світяться самі символи, безумовно сучасніше, але Mercedes створює на нічній дорозі особливий заспокійливий настрій.
Силовий агрегат і рівність у динаміці
Для бездоганно точного порівняння я хотів би знайти дорестайлінговий W124 з одновальною «шісткою». Проте наш автомобіль має більш сучасний 193-сильний двигун M104. У розгоні з місця він трохи поступається супернику, зате кращий газообмін забезпечує вищу еластичність, а наш Mercedes до того ж має п’ятиступеневу механічну коробку. Та головне в його динаміці — непомітність прискорення: воно майже не відчувається.
Сидіння з пружною подушкою та широкою спинкою приймає вас по-домашньому, але в поворотах майже не тримає.
Прихована сила W124
Цей Mercedes рушає неймовірно плавно, майже як електромобіль. До 5000 об/хв двигуна практично не чути, і лише тахометр видає роботу під капотом. Кожне натискання на акселератор здається суцільним і безперервним, ніби механічної трансмісії взагалі немає — ні коробки, ні карданного вала, ні диференціала. Mercedes майстерно приховав механічні процеси, тому водіння більше нагадує користування тонко налаштованим інструментом розкоші, ніж керування машиною.
Ці 24-клапанні двигуни сімейства M104 заслужили репутацію одних із найнадійніших в історії. Зверніть увагу на підігрів, вбудований у бачок омивача скла: Mercedes сповнений таких розумних рішень.
Капот типу «алігатор» можна підняти майже вертикально.
Втім, плавність не означає браку сили. За потреби W124 легко перевищує 200 км/год і швидко виривається вперед зі світлофора. До того ж його керованість відчувається значно сучаснішою, ніж у BMW.
Висота дивана, розташування підлокітників на дверях, кут спинки — усе налаштовано чудово. Запас місця для ніг в E-класі можна порівняти із сучасною Camry.
Дослідження керма та стійкості
Вже з першого повороту керма зрозуміло, що ці автомобілі належать до різних інженерних епох. E-клас помітно гостріший, а його реакції можуть позмагатися із сучасними машинами. Спочатку наполеглива керованість Mercedes здається надмірною, але швидко починає подобатися: кермо точне й водночас інформативне. Значні крени кузова, подібні до BMW, не шкодять точності траєкторії, зокрема завдяки досконалій задній п’ятиважільній підвісці, яка краще завантажує зовнішнє колесо.
Новаторські рішення та особливості керованості
Наш тестовий автомобіль мав опційний ASD — автоматичний блокований задній диференціал із гідравлічним механізмом, що покращує тягу, особливо до 38 км/год. За потреби диференціал блокується повністю, непомітно покращуючи зчеплення та керованість під час різких маневрів. Саме завдяки таким рішенням Mercedes легко виконує силові ковзання, перевертаючи звичні уявлення та демонструючи вищий рівень керованості.
Збільшити об’єм цього багажника неможливо: за спинкою вертикально встановлений паливний бак.
Звісно, є ніша для повнорозмірного запасного колеса.
Оригінальна дилерська документація — приємний бонус для будь-якого молодого класичного автомобіля.
Неперевершений комфорт Mercedes
E-клас не лише переконливий у динаміці, а й пропонує винятковий, по-мерседесівськи характерний комфорт. М’якість ходу та добра шумоізоляція задають високу планку. Дивно, але підвіска BMW також непогано працює на нерівностях, хоча короткі удари переносить трохи гірше — дивна риса з огляду на високий профіль шин.
Висновок: спадщина W124
Перепрошую прихильників BMW, але у 1980-х Mercedes панував — не лише над німецьким суперником, а й над власними наступниками. Жоден пізніший E-клас не зміг повернути те поєднання елегантності, динаміки й технічних новацій, яке W124 давав так невимушено. Спілкування з цим автомобілем — від приємних відчуттів механічної коробки до історичної ваги його інженерних рішень — нагадує про золоту добу Mercedes. Для тих, хто шукає класику, що справді уособлює вершину колишніх автомобільних досягнень, W124 є справжнім E-еталоном.
Фото: Дмитро Пітерський
Це переклад. Оригінальний матеріал можна прочитати тут: BMW 535i серії E34 і Mercedes-Benz E280 покоління W124: хто з них справжній E-еталон?
Опубліковано Липень 04, 2024 • 8хв на читання
