«Якби наш “Кестрел” умів говорити, він би вихвалявся: “Я завжди прибуваю вчасно!”» Саме таким міг би бути рекламний слоган цієї по-справжньому англійської моделі, якби її просували сьогодні. Проте в часи її виробництва у нашому регіоні не було для неї відповідного ринку.
Пташина назва для швидкого автомобіля
Цей шматочок британської орнітології втілився в назві автомобіля. «Tit» — це синиця, «siskin» — чиж, а «kestrel» — боривітер: хижий, швидкий, гострозорий птах, споріднений із соколом, якого однаково бояться і горобці, і полівки. Англійський автовиробник «Райлі», очевидно, вважав це влучною назвою для швидкої машини, коли представив цю 1,5-літрову модель із закритим кузовом.
У модельному ряду вже були промовисті назви: «Бруклендс» — на честь знаменитого автодрому; «Стельвіо» — на честь альпійського перевалу з очевидним спортивним підтекстом; навіть «Аскот» — на честь іподрому, який опікувала британська корона. Це були відкриті турери або спортивні дводверні седани. Нова машина була чотиридверною, розширювала 1,5-літрову лінійку і отримала пташину назву.
Прикраса на капоті зображує боривітра, що злітає. Виріз у передній панелі прикритий захисною сіткою.
Дуже консервативне рішення передньої частини. Основні фари тут — «Ротакс», а протитуманний ліхтар у самому низу, навпаки, — «Нотек». Переднього бампера взагалі немає
«Аеростиль» середини тридцятих у британському варіанті: похилий верх і гладкі боковини, але крила й підніжки виступають за основний об’єм кузова. Сірий колір кузова також навіює певні орнітологічні асоціації, хоча справжній боривітер зовсім не такий — він строкатий, із рудуватим відтінком
Від велосипедів до власних двигунів
Назва «Райлі» спершу з’явилася на велосипедах. Перші моторизовані транспортні засоби під цим ім’ям з’явилися 1898 року і оснащувалися французькими двигунами «Де Діон-Бутон» — цілком звичне рішення для того часу, коли дуже багато машин у Старому Світі їздили саме на них. До 1903 року компанія вже будувала власні двигуни й перестала залежати від сторонніх постачальників.
Колеса, яких хотіли всі
Завод «Райлі» у Ковентрі насамперед славився своїми спицованими колесами — ремеслом, доведеним до досконалості ще у велосипедні роки й надзвичайно затребуваним після появи автомобілів. Їх купували «Мерседес», «Панар» і «Іспано-Сюїза». Купував і «Роллс-Ройс», виробник «найкращих автомобілів у світі». Випуск коліс із товстими дротяними спицями настільки домінував у виробництві, що його довелося виділити в окремий бізнес, не пов’язаний із випуском автомобілів, аби він не затьмарив власні машини фірми.
Вигляд робочого місця водія. Чорний сектор безпосередньо під кермом — це селектор трансмісії
Шкали на панелі приладів доволі строкаті: тут є і «Ягер», і «Смітс», а чий саме амперметр — незрозуміло. Схоже, єдиний оригінальний прилад — це покажчик температури оливи внизу посередині: на ньому білим по чорному нанесено марку «Райлі»
Двигун
Автомобілі «Райлі» були настільки добрими, що Волтер Оуен Бентлі вважав себе задоволеним клієнтом цієї марки й мав її дев’ятисильну модель. Чотирициліндровий двигун об’ємом 1458 см³ виріс із конструкції 1926 року, яка для свого часу була передовою: похилі верхні клапани, напівсферичні камери згоряння і два розподільні вали з шестеренчастим приводом.
У даху є зсувний люк
Зручний задній диван для двох людей. Характерно, що тут немає ні попільничок, ні прикурювачів. Зате обрамлення навколо вікон, як і передня панель, виконані з натурального дерева
Після модернізації 1935 року потужність зросла до п’ятдесяти кінських сил, а в деяких версіях — до п’ятдесяти п’яти, і після ще кількох удосконалень цей агрегат продовжував служити на автомобілях «Райлі» аж до 1957 року. На екземплярі в наших ілюстраціях встановлена коробка передач попереднього вибору від стороннього постачальника «Армстронг-Сіддлі». Варто також згадати централізовану систему змащення «Біжур».
Чотирициліндровий верхньоклапанний двигун розвиває близько 50 к. с. Паливна система — два карбюратори S.U.; компанія, яка їх виробляла, згодом також увійшла до складу організації «Наффілд»
Поглинули, а потім стерли
Ледве минуло три роки після того, як цей конкретний автомобіль виїхав за заводські ворота, як «Райлі» разом із «Моррісом», «Вулзлі» та «Ем Джі» увійшла до новоствореної організації «Наффілд». Після Другої світової війни, 1948 року, вона разом з «Остіном» потрапила до новоназваної British Motor Corporation Ltd.
Спочатку марки всередині об’єднання зберігали певну конструктивну самостійність. Та з часом, у дусі «раціоналізації виробництва» і обіцяної нею економії, автомобілі значною мірою уніфікувалися і відрізнялися переважно решіткою радіатора та оздобленням салону. Назву «Райлі» скасували 1969 року: її частка ринку впала до 1% і продовжувала зменшуватися. Наприкінці пропонувалися лише три моделі, серед них — чотирициліндровий чотиридверний «Кестрел 1300 Mk.II», скромний і нічим особливо не примітний автомобіль.
Запасне колесо розташоване на кришці багажника і зверху накрите ще однією, власною кришкою. Багажник відкривається, а точніше — трохи відкидається, вниз. Заднього бампера теж немає
«Райлі Кестрел»: ключові факти
- Назва: боривітер — соколоподібний швидкий хижий птах, обраний для автомобіля, який мав бути жвавим, у ряду, де вже були «Бруклендс», «Стельвіо» і «Аскот»
- Кузов: чотиридверний седан, чотиридверне доповнення до 1,5-літрової лінійки «Райлі»
- Двигун: чотири циліндри, 1458 см³, конструкція 1926 року — похилі верхні клапани, напівсферичні камери, два розподільні вали з шестеренчастим приводом
- Потужність: після модернізації 1935 року — 50 к. с., у деяких версіях — 55; двигун служив до 1957 року
- Трансмісія: вузол попереднього вибору, придбаний у «Армстронг-Сіддлі»
- Також варто відзначити: централізоване змащення «Біжур» і два карбюратори S.U.
- Компанія: «Райлі» з 1898 року, власні двигуни з 1903-го, потім організація «Наффілд», далі British Motor Corporation Ltd. у 1948 році, назву скасовано 1969 року
Поширені запитання
Чому автомобіль називається «Кестрел»? «Райлі» називала свої автомобілі на честь трас і перевалів — «Бруклендс», «Стельвіо», «Аскот», — а для цього чотиридверного 1,5-літрового седана обрала швидкого й гострозорого хижого птаха.
Чим були цікаві двигуни «Райлі»? Чотирициліндровий двигун об’ємом 1458 см³ походив від конструкції 1926 року з похилими верхніми клапанами, напівсферичними камерами згоряння і двома розподільними валами, що приводилися шестернями. Для свого часу це було передове рішення, і двигун виявився настільки довговічним, що залишався у виробництві до 1957 року.
Невже «Райлі» справді постачала колеса «Роллс-Ройсу»? Так. Виготовлені в Ковентрі дротяні спицовані колеса йшли до «Мерседеса», «Панара», «Іспано-Сюїзи» і «Роллс-Ройса», а цей бізнес виріс настільки, що його повністю відокремили від автомобільного виробництва.
Що сталося з маркою? Вона увійшла до організації «Наффілд», а потім, у 1948 році, до British Motor Corporation Ltd. Уніфікація звела відмінності між автомобілями переважно до решітки й оздоблення, а коли частка ринку впала до 1%, назву «Райлі» скасували 1969 року.
Фото: Шон Дуган, Hyman Ltd.
Це переклад. Оригінал статті можна прочитати тут: Седан «Райлі Кестрел» 1935 року в розповіді Андрія Хрисанфова
Опубліковано Лютий 13, 2025 • 6хв на читання
